24 аудиторія історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка цього дня зібрала тих, кому небайдужа регіональна історія. Приводом стала презентація оновленого видання монографії «Ярмолинеччина від найдавніших часів до сьогодення», книги, яка, як виявилося впродовж заходу, важлива набагато більше, ніж може здатися на перший погляд.
Захід відкрив в. о. декана історичного факультету Олександр ЮГА. У своєму вітальному слові він відзначив вагомий науковий доробок одного з авторів монографії, й, зокрема, Юрія ХОПТЯРА та висловив впевненість, що подібні дослідження є справжнім фундаментом національної пам’яті.
Юлія ЛИСКУН тепло відгукнулася про творчий доробок авторів, наголосивши на особливій цінності самого авторського колективу – людей, які не лише досліджують минуле, а й живуть ним.
Далі слово взяв Володимир БАЙДИЧ, людина, яка безпосередньо долучилася до збору архівних документів. Він розповів, що Юрій ХОПТЯР є його давнім другом, ще з університетської лави, який підійшов до роботи з науковою ретельністю: у процесі написання монографії було опрацьовано значний масив матеріалів Державного архіву Хмельницької області. «Це не просто книга – це роки копіткої праці в архівах», – дав зрозуміти Володимир БАЙДИЧ.
Завідувачі провідних кафедр факультету Олександр КОМАРНІЦЬКИЙ та Ігор ОПРЯ одностайно підкреслили: ця монографія є вагомим внеском не лише в регіональну історію Хмельницької області, а й у розбудову сучасної української історичної науки загалом.
Але найбільше здивував Олександр КОМАРНІЦЬКИЙ, він відверто зізнався, що монографія надихає його особистим прикладом: він планує написати історію власної малої батьківщини. Мабуть, найкраща оцінка будь-якої книги – це бажання зробити щось подібне самому.
Сергій КАЛУЦЬКИЙ, завідувач науково-експозиційного відділу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, назвав видання важливою віхою в науковому житті авторів і побажав їм не зупинятися, реалізовувати нові проєкти з тією самою наполегливістю й науковою сумлінністю.
Слова вдячності й підтримки висловили також Олександр БАЖЕНОВ, Діана ЯБЛОНСЬКА, очільниця наукової бібліотеки університету Людмила КЛИМЧУК та інші гості заходу. Зала явно не залишилася байдужою.
Та, мабуть, найщиріші слова пролунали від Алли та Андрія ХОПТЯРІВ. Вони говорили про Ярмолинеччину як про свою малу батьківщину, і в цих словах відчувалося щось більше за академічний інтерес. «Таких видань у Хмельницькій області вкрай мало, – зазначили вони. – А саме з цих локальних історій і складається велика історія України».
Вони закликали студентів і молодих дослідників не відкладати: починати писати про рідний край вже зараз, поки живі свідки, поки доступні джерела, поки є бажання.
Завершив презентацію Юрій ХОПТЯР. І говорив він із тією захопленістю, яка буває лише в людини, що справді любить те, про що пише. Він розповів про колосальний масив джерел, опрацьованих авторським колективом, зупинився на дискусійних версіях походження назви Ярмолинців – питанні, яке досі не має однозначної відповіді, висвітлив історію містечка від перших згадок до його розквіту як потужного економічного осередку краю. Ярмарки, торгівля, ремесла – усе це поставало не як суха хронологія, а як жива тканина минулого.
Коли захід добігав кінця, в залі панувала атмосфера, яка рідко трапляється на суто наукових заходах, – натхнення. Натхнення від того, що минуле можна повернути словом. І що кожен район, кожне містечко, кожне село заслуговує на свою книгу!
